Вимоги безпеки при проведенні зернозбиральних робіт
Одним з найбільш травмонебезпечних періодів у сільськогосподарському виробництві є збирання зернових культур. Порушення вимог правил і норм охорони праці, трудової і виробничої дисципліни на цьому етапі сільськогосподарського виробництва призводять до травмування працівника, а іноді й до його загибелі.
У зв'язку з цим, напередодні проведення зернозбиральних робіт, буде не зайвим нагадати про основні методи і прийоми безпечного виконання масових механізованих робіт.
До управління зернозбиральним комбайном допускаються особи не молодше 18 років, які мають посвідчення на право управління цією технікою, пройшли медичний огляд і навчання з охорони праці.
До роботи на зернозбиральному комбайні в якості помічника комбайнера можуть допускатися особи, що досягли 17–річного віку, пройшли медичний огляд, інструктаж на робочому місці з охорони праці та пожежної безпеки.
Найбільш небезпечними чинниками, за яких відбувається травмування, є:
- перекидання машин на нерівних ухилах поля, дороги, поворотах, схилах більше 9°, а також з гребель і мостів;
- придавлення працюючих під час ремонту жниварки, коробки передач, зборки та регулювання похилої камери, варіатора;
- захоплення одягу, взуття, частин тіла людини незагородженими робочими органами або їх приводами (мотовило, підбирач, шнеки бункера або жниварки при очищенні від забивання), прес-підбирачем (карданна передача, маховик);
- зіткнення (наїзд, контакт) з природними та штучними перешкодами (камені-валуни, стовпи, дроти електропередач);
- ураження грозовим розрядом або електрострумом дротів лінії електропередач;
- механічна дія рухомих частин машин, механізмів, несправного інструменту;
- удар тросом волокуші, що розірвався, при сволакуванні копиць соломи;
- падіння зі стогів і скирт;
- подання стогометачем соломи на скирту;
- опіки при пожежах;
- наїзд машин на людей, що розташувалися на відпочинок під машинами, на зернових валках, в копицях і в інших невизначених для відпочинку місцях, а також при усуненні технічних несправностей (самовільне вмикання робочих органів).
Перекидання відбувається при перемиканні передачі під час руху комбайна вгору по дорозі з ухилом більше 15°, пересуванні по вузьких греблях на підвищеній швидкості, роботі на схилах більше 15° і поблизу ярів.
При збиранні зернових культур в умовах тривалої непогоди виникають складнощі з вивантаженням зерна з бункеру комбайна. Гідравлічний вібратор не може впоратися з навантаженням, а деякі молоді механізатори вважають за краще усувати склепіння зерна у бункері, проштовхуючи його до шнеку ногами, руками, що закінчується дуже сумно - ампутацією кінцівок, а іноді і загибеллю. Тому, усувати зависання зерна потрібно тільки деревяною лопатою з подовженою ручкою, яка має бути на комбайні.
При переїздах або роботі комбайна не дозволяється помічникові сидіти на бункері або сходах - це небезпечно для життя. На сходах або майданчику біля двигуна має бути чисто і сухо. Пролиті тут паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) потрібно негайно прибирати - це вбереже працюючого від падіння на слизькій поверхні.
Перед роботою на комбайні перевіряють наявність і справність інструменту і пристосувань, засобів протипожежного захисту, термосу з питною водою, аптечки першої допомоги, системи сигналізації, освітлення, предметів особистої гігієни. Треба очистити від пилу і бруду робоче місце, протерти скло кабіни, відрегулювати сидіння по своїй масі і зросту інструкції, встановити необхідну кількість фар,достатню для освітлення фронту роботи або ділянки при русі в нічний час.
Перед запуском двигуна комбайна перевіряють, чи не залишився випадково на транспортерах або в приймальній камері інструмент та кріпильний матеріал. При потраплянні сторонніх предметів в молотильний барабан неминучі поломки машини і можливе травмування.
Перед початком руху комбайна, комбайнер (або його помічник) перевіряють, чи усі робітники відійшли, потім подає попереджувальний звуковий сигнал і тільки після цього починає рух.
Для роботи в нічну зміну комбайн заздалегідь заправляють водою і ПММ. Заправляти його паливом на місці збору врожаю забороняється. Особливо ретельно слід готувати комбайн до роботи в нічний час. Перевірити роботу і налаштування фар, щоб забезпечити йому добру видимість фронту роботи і робочих органів машини.
Перед виїздом в поле комбайнер і його помічник повинні переконатися в справній роботі рульового управління, гальм, електроустаткування, механізмів жниварки, ходової частини.
Під час роботи необхідно стежити за справністю захисних огороджень, карданних, зубчастих і ремінних передач, справною роботою механізмів жниварки, підбирача і молотарки; станом ізоляції електричних дротів, накопиченням на гарячих деталях двигуна зернового пилу, за сигналами і показниками контрольно-вимірювальних приладів. Не працювати з несправним рульовим управлінням, з несправною гальмівною системою. Шини з наскрізними ушкодженнями і зношеним малюнком протектора необхідно замінити.
При обмолоті хлібної маси з валка комбайнер повинен стежити, щоб на підбирач і шнек жниварки не намотувалася солом’яна маса. Видаляти хлібну масу необхідно тільки за допомогою спеціальних крюків і обов'язково в рукавицях.
Щоб уникнути мимовільного включення і виключення коробки передач потрібно стежити за тим, щоб блокувальний механізм був справний і відрегульований.
Не усувати технологічні збої при працюючих органах і двигуні. Необхідно переконатися, що після усунення поломки або збою помічник знаходиться у безпечному місці. Перш ніж включити робочі органи або почати рух комбайна, подати звуковий сигнал і почекати, поки помічник не вийде з небезпечної зони. Неузгодженість дій комбайнера і його помічника часто стає причиною нещасного випадку - наїзду або захвату.
Для безпечної і надійної роботи комбайна необхідно стежити за якістю кріплення вузлів і агрегатів. Усі регулювання, технічний хід, ремонт робити тільки після повної зупинки комбайна і вимкнення двигуна, за винятком регулювання частоти оберту вентилятору, барабану і натягнення його ременя. Під час цих робіт на рульовому колесі залишати табличку з чітким написанням слів : «Не вмикати! Працюють люди!».
Необхідно дотримуватися особливої обережності і не знаходитися поблизу неогороджених шнеків, що обертаються, ланцюгів і ремінних передач. Після закінчення технічного обслуговування, поставити на свої місця огорожу. Перед запуском двигуна, включенням робочих органів, початком руху подати звуковий сигнал і , переконавшись у тому, що ці дії нікому не погрожують, приступати до роботи.
На працюючому комбайні забороняється знаходитися стороннім людям.
Необхідно пам'ятати, що максимально допустимий ухил поля, на якому може безпечно працювати зернозбиральний комбайн, складає 5°, а для холостого переїзду - 10°, при цьому швидкість руху має бути не більше 3 - 4 км/год.
Зупинки і перемикання передач на спусках і підйомах не допускаються. При поворотах і розворотах швидкість необхідно також зменшити до 3 - 4 км/год. При перегоні декількох комбайнів, незалежно від відстані, серед комбайнерів треба призначити старшого по колоні. При перегоні комбайна по автомобільній трасі з інтенсивним рухом вивантажувальний шнек слід встановлювати в транспортне положення.
Переїзд комбайнів з постійного місця стоянки на поле або з одного поля на інше повинен здійснюватися по заздалегідь затвердженому маршруту. Необхідно стежити, щоб сходи, настили, майданчик управління, перила були в повній справності і не захаращені сторонніми предметами. Через них можна перечепитися і впасти з комбайну.
Перед початком збиральних робіт необхідно обкосити кути, смуги для розвороту транспортних засобів, провести протилежні обкоси і позначити місця для відпочинку. Якщо по полю проходить високовольтна лінія, необхідно перевірити провисання дротів. Мінімальна відстань від них до землі повинна складати 6 м.
Технічний стан використовуваних на прибиранні машин повинен відповідати вимогам, викладеним у керівництві заводів - виготовлювачів, Правилах дорожнього руху, типових правилах пожежної безпеки для об'єктів сільськогосподарського виробництва.
Перевірку стану ділянок полів, розбиття на загони, прокошування і обкоси необхідно проводити вдень для того, щоб комбайнер міг ознайомитися з рельєфом, що допоможе йому впевненіше працювати в нічний час.
Працювати або переганяти комбайн в нічний час слід тільки при справному електричному освітленні.
При регулювальних або ремонтних роботах користуватися тільки справним інструментом. Якщо роботи проводяться під комбайном на ухилі, то під колеса обов’язково ставити упори. При роботі під комбайном або жниваркою заздалегідь слід поставити в місцях піддомкрачування стійкі підпори, під колеса - упор на лівому гідроциліндрі підйому жниварки.
При слабкому фундаменті під домкрат підкласти міцну дошку. Під час навішування жниварки між нею і похилою камерою, а також на камері не повинні знаходитися люди.
Для усунення дефектів в знятих колесах спочатку повністю випускається повітря з камери і тільки потім демонтується диск. Камеру слід заповнювати повітрям після затягування болтів диску.
Стоянку для комбайнів краще розміщувати на рівному майданчику в сухих, не затоплюваних місцях на відстані не ближче 30 м від хлібного масиву. Тут також організовується заправка машин ПММ.
Після зупинки комбайну важіль коробки передач має бути встановлений в нейтральне положення, а молотарка – вимкнена. Щоб уникнути опіків, кришку водяного радіатора відкривайте тільки після його охолодження.
Забороняється розташовуватися на відпочинок, у тому числі і тимчасовий, в копицях, на валках, у комбайнів і під ними, а також на узбіччях польових доріг, поблизу працюючих агрегатів. Відпочивати слід тільки в спеціально відведених місцях за межами ділянки збору врожаю. Місця відпочинку мають бути відмічені добре видимими віхами. Не допускається знаходження на комбайні під час грози і стоянок, короткочасна зупинка поблизу крутих схилів і ярів.
Перш ніж поїхати під лінією електропередачі, необхідно переконатися, що відстань до неї від найвищої точки комбайна складає більше 2 м. Якщо ця відстань менша,то проїзд небезпечний.
Технічно справний комбайн гарантує повну пожежну безпеку. Тому комбайнер перед кожним виїздом повинен ретельно перевірити наявність ізолюючих ковпачків на клемах перехідних колодок генератора, акумуляторів, стартера і іншого електроустаткування, а також надійність кріплення електропроводів і наявність додаткового захисту їх в місцях можливих механічних, теплових і хімічних ушкоджень. Прочищати систему живлення, що засмітилася, слід при дотриманні необхідних запобіжних заходів. Від'єднувати паливо проводи і продувати їх можна тільки при охолодженому двигуні і перекритому поданні палива. Пожежа може виникнути від попадання солом'яних продуктів на розпечені деталі комбайнів. Тому випускний колектор двигуна захищають металевим щитком. Пожежа на комбайні може виникнути від перегріву, в результаті тертя частин і механізмів, що швидко обертаються. Тому необхідно очищати від солом’яної маси, що намоталася, вали бітерів, барабану, соломонабивача, вал кривошипа у місці з'єднання з шатуном ріжучого апарату та інше.
Для попередження пожежі треба стежити за правильним натягненням приводних ременів, затягуванням підшипників, своєчасно змащувати їх.
Небезпечними є заправка паливних баків з відер і перекачування палива з бака однієї машини у бак іншої. Заправку слід робити на ріллі або на дорозі при вимкненому двигуні за допомогою заправного агрегату. ПММ для комбайнів повинні зберігатися в закритій тарі на відстані не менше 100 м від хлібних масивів. Місце зберігання повинно бути оборане смугою шириною не менше 4 м.
Для попередження пожежі забороняється:
- починати прибирання в масиві великої площі, нерозбитому на ділянки денного вироблення (30 - 50 га) поздовжніми і поперечними покосами шириною не менше 8 м і без проорювання посередині покосу шириною не менше 4 м, а також за відсутності напоготові трактора з плугом для швидкої опашки поля у випадку пожежі;
- вносити конструктивні зміни в комбайн без узгодження з органами державного пожежного нагляду;
- вивантажувати зерно з комбайнів в машини, вихлопні труби яких не обладнані іскрогасниками;
- розводити вогнища ближче 200 м від хлібних масивів;
- палити, робити зварювальні роботи, застосовувати усі види відкритого вогню в хлібних масивах на відстані менше 30 м від них.
Страховий експерт з охорони праці
Енергодарського відділення управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України у Запорізькій області
Максимова Людмила Анатоліївна (06139) 4-20-12
