Великобілозерська районна державна адміністрація

«Великобілозерське бюро правової допомоги» інформує щодо вступу до права спадкування

Дата: 20.12.2016 11:56
Кількість переглядів: 572

         

            Процедура вступу в спадщину зовсім не так проста, як може здатися людині, що не присвятила своє життя вивченню Цивільного Кодексу та спадкового права України. Порядок вступу в спадщину строго регламентований, і якщо спадкоємець не знає будь-яких його нюансів і, відповідно, порушує встановлений законом «хід подій», це, як кажуть, не звільняє його від відповідальності. Нікому не хочеться, щоб вступ до права спадщини перетворився на справжній кошмар, не тільки бюрократичний, а й моральний. Саме тому ми хочемо коротко розповісти про основні положення спадкування, таких як:

- власне процедура вступу в спадщину;

- необхідні документи;

- терміни вступу в спадщину.

Вступ до права спадкування з чого почати?

         Перше, що необхідно зробити спадкоємцям, це, звичайно, звернутися до нотаріуса, який буде вести справу про спадщину. Причому зробити це варто якомога швидше. До чого такий поспіх? Спадщину потрібно прийняти в певний термін (про це трохи пізніше), інакше не обійтися без позовних заяв до суду. Всі спадкоємці, які звернулися до нотаріальної контори, повинні будуть подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо серед спадкоємців є частково недієздатні, недієздатні або неповнолітні діти, заяву за них повинні написати поручителі (батьки, опікуни).

        Справу про спадщину може бути відкрито тільки в одній нотаріальній конторі, тому якщо ви вирішили скористатися перевагами програми «Спадщина без кордонів» і самостійно вибрати нотаріуса, не забудьте узгодити своє рішення з іншими спадкоємцями. В іншому випадку може статися так, що кілька спадкоємців витратять свій час і гроші на візити до нотаріуса, в той час як спадкову справу вже давно відкрито одним з них.

Документи для вступу в спадщину:

         Крім заяви, необхідно буде надати нотаріусу цілий пакет документів, склад якого може кардинально мінятяся в залежності від виду та обсягу спадкової маси, а також від виду спадкування. До базових документів можна віднести:

         Свідоцтво про смерть заповідача (оригінал + копія) та виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця;

         Паспорт спадкоємця;

         Правовстановлюючі документи на все успадковане майно. Мова йде про папери, які підтверджують, що власником спадкової маси справді був померлий (договори дарування, купівлі-продажу, передачі житла у власність і т.д.).

         Документи для вступу в спадщину за законом і за заповітом дещо відмінні один від одного. Так, вступ в спадок по заповіту припускає наявність двох важливих паперів: самого заповіту (завіреного нотаріально) та довідки про те, що даний заповіт не змінювався і не було складено нове. А ось спадкування за законом зобов'язує спадкоємців подати нотаріусу документи, що підтверджують спорідненість з заповідачем (свідоцтво про народження / усиновлення, про шлюб), чого не потрібно у разі спадкування за заповітом.

         Пакет необхідних документів вельми значний, і це ще один привід відкривати справу про спадщину якомога швидше, щоб встигнути зібрати всі необхідні папери.

Вступ у спадщину: терміни встановлені законом

         Є вагомі причини, чому не варто відкладати процедуру вступу в спадщину «в довгий ящик». Необхідно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця, всі необхідні документи можна збирати і після закінчення цього терміну.

Спадкові спори між спадкоємцями різних черг. Як оскаржити заповіт на спадщину?

         Спадкові спори між спадкоємцями різних черг виникають часто. У нашій країні дуже сильні родинні зв'язки: нерідко в одній квартирі проживають кілька поколінь однієї родини. Тому немає нічого дивного в тому, що на одній житлоплощі протягом багатьох років спільно проживали заповідач і спадкоємець другої / третьої / четвертої черги. І ось після смерті заповідача з'являються спадкоємці першої черги і претендують на спадщину. Що робити в таких випадках, ущемлені права спадкоємців другої черги, які прийняли спадщину фактично, чи можна оскаржити вступ у спадщину?

Черговість спадкування: хто за ким?

          Для початку давайте згадаємо, що являє собою черговість спадкування. При спадкуванні за законом спадкова маса переходить до спадкоємців першої черги, якими є найближчі родичі заповідача (чоловік / дружина, діти, батьки). Якщо ж такі відсутні, право спадкоємства переходить до другої черги. До спадкоємців другої черги відносяться повнорідні та неповнорідні брати і сестри заповідача, а також його бабусі і дідусі з обох сторін.

          Всього існує п'ять черг спадкування. Спадщина апріорі дістається спадкоємцям першої черги, якщо їх немає - другий, якщо немає і таких - третій і так до останньої черги. А тепер уявіть собі ситуацію, що заповідач проживав разом із спадкоємцем другої черги, і той вважає, що має право на нерухомість, як і спадкоємець першої черги, яка проживає в іншій квартирі. На чиєму ж боці в даному випадку виступає закон?

Фактичне прийняття спадщини спадкоємцем другої черги

           Для того щоб повністю прояснити ситуацію, розглянемо її на конкретному прикладі. В одній квартирі довгий час проживали заповідач (жінка, мати двох повнолітніх дітей, які з нею не жили) і спадкоємець другої черги (сестра). Після смерті спадкодавця спадкоємець другої черги залишився проживати в квартирі, оплачувати комунальні рахунки, проводити поточний ремонт - тобто прийняв спадщину фактично. Кому ж у цьому випадку повинна дістатися квартира: дітям жінки, давно живуть далеко від неї, або рідної сестри, яку фактично можна вважати самим близьким заповідачеві людиною?

           Відповідь на це питання проста: згідно із законодавством України, пріоритетним правом успадкування володіють спадкоємці першої черги в тих випадках, якщо спадкодавець не залишив заповіту. Ніякі фактори: спільне проживання, прописка в  квартирі, фактичне прийняття спадщини - не вплинуть на перерозподіл спадкової маси на користь спадкоємця другої черги в обхід першою. Спадкоємці першої черги можуть абсолютно спокійно звертатися до нотаріуса, який відкриє спадкову справу, і протягом шести місяців квартира перейде у їхню власність. Виникає ще одне питання: що ж робити сестрі померлої жінки?

Як оскаржити заповіт на спадщину спадкоємцю другої черги?

          Відповідь на запитання: «Чи можна оскаржити вступ у спадщину спадкоємців першої черги»? теж, в принципі, очевидна: не можна. Звичайно, можна спробувати найняти адвоката, подати позов до суду, але всі ці зусилля розіб'ються про «наріжний камінь», а саме про законодавство України. Як би далеко не жили спадкоємці першої черги, якими б «натягнутими» або холодними не були при них відносини із спадкодавцем, вони все одно залишаються законними правовласниками спадщини. Теоретично спадкоємець другої черги, фактично прийняв спадщину, може домогтися в суді наступних результатів:

  • Отримати компенсацію за проведений у квартирі ремонт та оплату боргів за комунальними рахунками;
  • Придбати законне право спадкування в результаті визнання спадкоємців першої черги негідними.

          Але на практиці це малоймовірно, особливо останній варіант.

          Якщо потенційний заповідач хоче, щоб його майно дісталося не спадкоємцям першої черги, а комусь іншому, йому слід подбати про це заздалегідь і скласти заповіт.



 



 

За інформацією відділу «Великобілозерське бюро правової допомоги»

Мелітопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора