Внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»
Безоплатна правова допомога є одним із ключових моментів діяльності як органів державної влади, так і установ системи безоплатної правової допомоги. В Конституції України право на безоплатну правову допомогу закріплено статтею 59, згідно з якою кожен, хто перебуває в Україні, має право на професійну правничу допомогу, а у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Норма Конституції України щодо надання кожному правової допомоги діє з моменту її прийняття, проте безкоштовно таку допомогу надавали лише у кримінальних справах. А вже з 2011 року в Україні почав діяти потужний Закон «Про безоплатну правову допомогу», який і визначив права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги як по кримінальних, так і по цивільних справах.
З моменту набрання чинності цього Закону пройшло вже сім років і, реалізуючи цей Закон, суб’єкти надання безоплатної правової допомоги набули необхідного досвіду для надання відповідних послуг у сфері безоплатної правової допомоги. Разом з тим, досвід реалізації Закону показав, що сфера та умови надання безоплатної правової допомоги потребують певного вдосконалення. Тому, 03 липня 2018 року до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» було внесено відповідні зміни, які набрали чинності 28 серпня 2018 року.
Зокрема, внесено зміни до статті 14 Закону, якими передбачено, що деякі суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу вправі отримати таку допомогу не більше шести разів протягом бюджетного року.
Крім того, представництво інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в суді у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складання документів процесуального характеру може здійснювати не тільки адвокат системи безоплатної вторинної правової допомоги, але й уповноважений працівник відповідного Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Також доповнена стаття 23 Закону щодо підстав та порядку припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги. Так, надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється не тільки у випадку подання особою неправдивих відомостей, втрати статусу суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, коли особа користується захистом іншого захисники та використала всі національні засоби правового захисту у справі, а й припиняється якщо особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.
Також змін зазнала й стаття 24 Закону, яка тепер регламентує підстави та порядок заміни не тільки адвокатів, але й працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Відтепер адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі:
1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом;
4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
10) наявності інших підстав, передбачених законом.
