Захищене і здорове покоління
Щороку у Всесвітній день охорони праці, 28 квітня, згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 в Україні відзначають День охорони праці.
Цього року девіз Всесвітнього дня охорони праці: «Захищене і здорове покоління».
За даними Міжнародної організації праці у світі 541 мільйон молодих працівників віком від 15 до 24 років, зокрема 37 мільйонів дітей, працюють у шкідливих умовах. А це понад 15 % робочої сили. Серед молоді рівень травматизму на роботі на 40 % вищий, ніж серед працівників старше 24 років.
В Україні працює майже кожен третій віком від 15 до 24 років, що становить понад 1 мільйон наших громадян. Найбільше дитячу працю використовують у сфері послуг (58 %), промисловості (20 %), сільському господарстві (22 %). Причинами залучення дітей до роботи у зазначених галузях є низькі вимоги до якості робочої сили, значні потреби у використанні ручної праці, необізнаність дітей зі своїми правами.
Загалом несумлінні роботодавці намагаються приховувати дитячу працю на власних підприємствах, адже це зобов’язує їх нести юридичну відповідальність за неповнолітніх.
Особливості праці неповнолітніх регулюються Главою ХІІІ Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).
Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187 КЗпП України).
Як правило, відповідно до ч. 1 ст. 188 КЗпП України, неповнолітні приймаються на роботу у віці старше 16 років (включно). Але, як це нерідко буває, з кожного правила є свої винятки. За згодою одного з батьків або особи, що його замінює (наприклад, опікуна), можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років (ч. 2 ст. 188 КЗпП України).
Для пiдготовки молодi до продуктивної працi допускається прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю i не порушує процесу навчання, у вiльний вiд навчання час по досягненнi ними чотирнадцятирiчного вiку за згодою одного з батькiв або особи, що його замiнює (ч. 3 ст. 188 КЗпП України).
Згідно з ст. 191 КЗпП України та ч. 2 ст. 11 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (зі змінами) всі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними 21-річного віку, щорічно повинні проходити обов'язковий медичний огляд. Такий огляд проводиться відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246.
ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З НЕПОВНОЛІТНІМИ
Для початку звернемо увагу на основні постулати працевлаштування осіб, які не досягли свого повноліття.
По-перше, з неповнолітнім повинен бути укладений письмовий трудовий договір, що прямо передбачено п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП України.
По-друге, встановлення випробувального терміну для неповнолітніх заборонено (ч. 3 ст. 26 КЗпП України).
ОБМЕЖЕННЯ НА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
Відповідно до ст. 190, 192 КЗпП України заборонено залучати осіб, молодших 18-ти років:
- до важких робіт і до робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці. Повний перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, наведено в Переліку № 46 «Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх», затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.1994;
- до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.1996 № 59;
- до підземних робіт;
- для виконання нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні.
На замітку:
Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54 КЗпП України).
Понаднормовими вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62 КЗпП України).
Вихідними вважаються дні, які за затвердженим графіком роботи підприємства є для працівника вільними від виконання його трудових обов'язків (ст. 67-69 КЗпП України).
Також звернемо увагу на важливі нюанси, які стосуються праці неповнолітніх, зокрема:
- роботодавцям заборонено тимчасове переведення неповнолітніх на іншу роботу без їх згоди (ч. 3 ст. 33 КЗпП України);
- з неповнолітніми не можуть бути укладені письмові договори про повну матеріальну відповідальність (ст. 135-1 КЗпП України).
ПІЛЬГИ І ТРУДОВІ ГАРАНТІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ
Відповідно до норм чинного законодавства всі неповнолітні мають право на певні пільги щодо робочого часу, заробітної плати та надання відпусток. Розглянемо їх докладніше.
Статтею 51 КЗпП України для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу, а саме:
- для працівників у віці від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
- для працівників у віці від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
Також законодавством передбачена можливість праці учнів протягом навчального року у вільний від навчання час (ч. 2 ст. 51 КЗпП України). Тривалість робочого часу учнів не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку. Оскільки у працюючих учнів може бути різний вік, відповідно і половина максимальної тривалості робочого часу буде різна:
- для осіб у віці до 16 років – 12 годин на тиждень;
- для осіб у віці від 16 до 18 років – 18 годин на тиждень.
Зарплата неповнолітнім працівникам виплачується:
- при скороченій тривалості робочого часу – в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості робочого часу. Іншими словами, неповнолітні працівники, хоча і працюють менше, ніж дорослі працівники, мають право на оплату своєї праці в розмірі повної тарифної ставки (повного окладу) (ч. 1 ст. 194 КЗпП України);
- при допущенні до відрядних робіт – за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, із доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників (ч. 2 ст. 194 КЗпП України).
А ось учням загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, оплата праці проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Оскільки працюючі учні не повинні працювати більше 12 або 18 годин на тиждень, залежно від їх віку, то за умови повного вироблення
винагорода за їхню працю становитиме половину окладу або тарифної ставки (або менше, якщо тривалість робочого часу учнів буде меншою ніж 12 (18) годин на тиждень). У свою чергу, підприємства можуть встановлювати працюючим учням доплати до зарплати (ч. 3 ст. 194 КЗпП України).
ЩОРІЧНА ВІДПУСТКА НЕПОВНОЛІТНІХ
Тривалість щорічної основної відпустки неповнолітнього працівника становить 31 календарний день (ч. 2 ст. 75 КЗпП України, ч. 8 ст. 6 Закону України «Про відпустки»). Звертаємо увагу на те, що відпустка такої тривалості надаватиметься неповнолітньому працівникові тільки за період, поки йому не виповниться 18 років. Далі щорічна відпустка буде розраховуватися, як звичайним працівникам, виходячи з 24 календарних днів на рік.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки» та ст. 195 КЗпП України щорічні відпустки повної тривалості неповнолітнім працівникам надаються:
- у перший рік роботи за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на цьому підприємстві;
- у зручний для них час – роботодавець при складанні графіка відпусток зобов'язаний врахувати побажання неповнолітнього працівника щодо часу надання йому відпустки.
Щорічна відпустка на вимогу неповнолітнього повинна бути перенесена роботодавцем на інший період у разі його збігу з відпусткою у зв'язку з навчанням (п. 4 ч. 2 ст. 80 КЗпП України). Неповнолітнім працівникам заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається (ч. 5 ст. 24 Закону України «Про відпустки»).
ЗВІЛЬНЕННЯ З РОБОТИ НЕПОВНОЛІТНІХ
Перш за все відзначимо, що відповідно до ст. 198 КЗпП України звільнення неповнолітніх з ініціативи роботодавця допускається лише за згодою районної (міської) служби у справах дітей.
Якщо неповнолітнього буде звільнено без узгодження з цією службою, цілком можливим може бути відновлення такого працівника на роботі в судовому порядку з оплатою йому вимушеного прогулу. Тому, при необхідності звільнення неповнолітнього працівника необхідно в обов'язковому порядку отримати дозвіл на таке звільнення від служби у справах дітей.
Звільнення на підставах, пов'язаних із реорганізацією, скороченням штатів (п. 1 ст. 40 КЗпП України), виявленням невідповідності займаній посаді (п. 2 ст. 40 КЗпП України) та відновленням співробітника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України), здійснюється тільки у виняткових випадках і не допускається без обов'язкового працевлаштування (ст. 198 КЗпП України).
У разі, коли робота загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси, трудовий договір (в тому числі й терміновий) може бути розірваний на вимогу батьків або інших уповноважених осіб (усиновителів, опікунів) (ст. 199 КЗпП України). Для цього батьки (усиновителі, опікуни)
надають роботодавцю письмову вимогу щодо звільнення неповнолітнього у зв'язку з порушенням його законних інтересів. Припинення трудових відносин із неповнолітнім оформляється наказом роботодавця, де підставою для його видання є письмова вимога батьків.
ЩО ЩЕ ПОТРІБНО ЗНАТИ РОБОТОДАВЦЮ ПРО ПРАЦЮ НЕПОВНОЛІТНІХ
Ну і наостанок зупинимося ще на декількох законодавчих нормах, які безпосередньо стосуються праці неповнолітніх.
Для всіх підприємств і організацій встановлюється броня прийняття на роботу і професійного навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років. Заборонено відмовляти в прийомі на роботу і в наданні професійного навчання на виробництві неповнолітнім, направленим за рахунок броні. Така відмова може бути оскаржена ними в суді (ст. 196 КЗпП України).
І ще. Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, беруть участь у виконанні нормативу з працевлаштування осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Додаткову консультацію з питань профілактики нещасних випадків, охорони праці та соціального страхування, в тому числі неповнолітніх, можна отримати у сервісному центрі з надання консультаційних послуг Енергодарського відділення УВД ФССУ у Запорізькій області за адресою:
71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, 4а.
- Начальник відділення тел.: (06139) 6-59-97
Жук Володимир Анатолійович
- Страховий експерт з охорони праці тел./факс: (06139) 4-20-12
Максимова Людмила Анатоліївна
Електронна адреса: ener.zp@fssu.gov.ua
Страховий експерт з охорони праці
Енергодарського відділення управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України у Запорізькій області
Максимова Людмила Анатоліївна
(06139) 4-20-12
Додаток 2 до листа
від 26.04.2018 року № 01-09-821
Енергодарське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області інформує:
з 01 січня 2018 року запроваджено новий механізм забезпечення застрахованих осіб (працюючих) соціальними послугами з лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. А саме: застрахована особа відповідно до медичних показань визначеного профілю медичної реабілітації за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарської-консультативної комісії направляється до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за її вибором безпосередньо зі стаціонарного відділення закладу охорони здоров’я, де вона перебуває на лікуванні.
Застрахована особа з порушенням перебігу вагітності направляється в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу безпосередньо із жіночої консультації.
На весь період стаціонарного лікування та перебування застрахованої особи на реабілітаційному лікуванні в санаторно-курортному закладі (крім вагітних) видається лікарняний листок. Термін лікування в санаторно-курортному закладі визначається лікуючим лікарем і ЛКК, але не може бути більший, ніж 24 дні, та не рекомендується менше 18 днів. Заклад охорони здоров’я, в якому людина перебуває на лікуванні, протягом доби з моменту надання висновку ЛКК інформує робочий орган Фонду про потребу такої людини в медичній реабілітації, що в подальшому є підставою для здійснення Фондом усіх організаційних заходів для направлення людини до санаторно-курортного закладу.
Перелік санаторно-курортних закладів у розрізі профілів медичної реабілітації розміщено на офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fssu.gov.ua/).
Перелік відповідних профілів медичної реабілітації:
1. Нейрореабілітація: підгострий період інсультів (після оперативних втручань на судинах мозку або без них), підгострий період черепно-мозкових травм.
2. М’язово-скелетна реабілітація: підгострий період після операцій на опорно-руховому апараті (ортопедичних, травматологічних), ревматологічні захворювання; підгострий період опіків.
3. Кардіо-пульмонарна реабілітація: підгострий період інфаркту міокарда (після оперативних втручань на судинах серця або без них), стан після пролікованої нестабільної стенокардії (після оперативних втручань на судинах серця або без них), підгострий період після операцій на серці; підгострий період захворювань легень, підгострий період після операцій на легенях, у тому числі з приводу гнійних процесів нетуберкульозного характеру; цукровий діабет.
4. Реабілітація після оперативних втручань на органах зору: підгострий період після оперативних втручань на органах зору.
5. Інша (соматична) реабілітація: підгострий період після оперативних втручань на органах травлення; підгострий період після оперативних втручань на органах сечостатевої системи (оперативного та інструментального видалення каменів з нирок і сечових шляхів, ударно-хвильової літотрипсії); підгострий період після оперативних втручань на жіночих статевих органах.
6. Медико-психологічна реабілітація учасників АТО.
7. Реабілітація при порушенні перебігу вагітності (ускладнена вагітність).
Механізм проходження реабілітаційного лікування за рахунок коштів Фонду регламентовано Порядком відшкодування витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженим постановою правління Фонду від 13.07.2017 № 39.
З питаннями звертайтесь до Енергодарського відділення УВД ФССУ у Запорізькій області за телефонами: (06139) 6-24-96, 6-59-97, 0952547467 та за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4а.
