Особиста необережність як причина нещасних випадків
Значну частку серед причин настання нещасного випадку займає особиста необережність потерпілого, яка відноситься до психофізіологічних причин згідно класифікатора, наведеного у Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232. Так у 2018 році на підприємствах Кам’янсько-Дніпровського району та м. Енергодар вона стала основною причиною виникнення двох нещасних випадків, а у 2017 році однією із супутніх причин настання нещасного випадку.
Особиста необережність виникає з різних причин:
а) працівник передбачав можливість настання нещасного випадку, але без достатніх підстав самовпевнено розраховував на його запобігання (застосував без дозволу несправний засіб індивідуального захисту, скористався несправним інструментом, який слід було передати в ремонт);
б) працівник не передбачав можливості настання нещасного випадку, хоча повинен був і міг передбачити (наприклад, біг сходами і впав);
в) працівник “звикає” до тих чи інших небезпечних або шкідливих виробничих факторів.
Явище “звикання” виникає, коли людину в процесі її трудової діяльності постійно в різній мірі оточують вищезазначені фактори та працівник попереджений про наявність на робочому місці небезпек, і як наслідок, робітник перестає звертати на них увагу, а потім взагалі починає нехтувати небезпекою на робочому місці.
Психологія звикання та легковажності є результатом низької трудової та виробничої дисципліни і особиста необережність потерпілого у нещасному випадку приховує недбалість роботодавця в частині проведення інструктажів та забезпечення достатнього контролю за станом безпеки на робочих місцях.
Фактор особистої обережності нерозривно пов’язаний з дотриманням вимог інструкцій з охорони праці, де максимально прописані застереження працівнику щодо його дій в процесі роботи. Зневажливе ставлення робітника до вимог нормативних актів з охорони праці є основною причиною нещасних випадків, аварій, а інколи – із смертельними наслідками.
Згідно статті 14 Закону України «Про охорону праці», працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.
Страховий експерт з охорони праці
Енергодарського відділення управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України у Запорізькій області
Максимова Людмила Анатоліївна
(06139) 4-20-12
